Сьогодні, 31 серпня 2022 року, психологом відділом організації навчальних заходів для сімейних форм виховання Закарпатського ОЦСС розпочато проведення тематичних зустрічей/груп взаємопідтримки та психологічної допомоги для прийомних батьків та батьків-вихователів Закарпатської області, які виховують дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування з особливими потребами.

Такі групи взаємопідтримки проводитимуться щотижнево. На зустрічах обговорюватимуться ряд важливих питань та надаватимуться поради і рекомендації.

Протягом виховання дитини із особливими потребами сім’я стикається із рядом проблем, які вона не завжди спроможна вирішити самостійно. Зокрема можна виділити такі основні проблеми, із якими стикають сім’ї в яких виховується дитина-інвалід:

- поява у родині дитини з особливими потребами в більшості випадків має помітні наслідки для психологічного здоров’я сім’ї. Наносить сильну психологічну травму;

- часто спостерігається низький потенційний рівень психологічного прийняття в сім’ї дитини з функціональними обмеженнями, емоційне відторгнення дитини, гіперопіка, надмірне акцентування на вадах дитини тощо;

- нестача інформації (стосовно особливостей дитини, можливостей корекції та лікування, особливостей виховання, прав на соціальну допомогу, пільги, відповідних закладів освіти, наявних державних і недержавних громадських організацій);

- проблеми правової сфери, пов’язані не стільки із недоліками у самих документах, скільки із виконанням законів на належному рівні усіма ланками державного управління і фахівцями;

- незручне територіальне розташування спеціальних закладів освіти, недостатній рівень освітньої і виховної роботи у цих закладах, брак талановитих педагогів тощо;

- якщо дитина відвідує загальноосвітню школу то виникають труднощі в адаптації, і не пристосування навчальних закладів до їх потреб, неприйняття оточенням;

- недостатній розвиток і недоступність технологій ранньої діагностики, корекції, реабілітації, прогнозування медичних наслідків інвалідності, невисокий рівень забезпечення безкоштовними медичними послугами і ліками, нестача кваліфікованих спеціалістів;

- неприйняття людей із особливими потребами повноцінними членами суспільства, упередженість і стереотипність у ставленні до них з боку багатьох людей, а також перенесення стереотипності і на родичів людей із інвалідності;

- відсутність доступності до певних об’єктів, споруд, проблеми транспортного забезпечення та доступу до інформації.

Всі ці питання, та багато іншого ми плануємо обговорювати у групах взаємопідтримки.

Для кого ця тема актуальна - приєднуйтесь!